ПАМ'ЯТКА : Що потрібно знати про поліомієліт

Поліомієліт (поліо) — гостра інфекційна хвороба, яка спричиняє інвалідність і є небезпечною для життя. Її зумовлює поліовірус. Поліовірус передається від людини до людини через фекалії та слину, найчастіше — через брудні руки, інфіковану їжу, воду, — та розмножується в кишківнику. Поліовірус також може залишатися на іграшках та побутових речах, які контактували зі слиною та калом інфікованих людей.

Хворіють на поліомієліт невакциновані діти й дорослі, та найбільший ризик мають малюки віком до п’яти років, тому вакцина від поліо — у числі тих, які діти отримують у перші місяці життя відповідно до Національного календаря щеплень.

Дикий поліовірус має три штами (тип 1, тип 2 і тип 3). Вважається, що поліовірус другого типу був ліквідований в 1999 році, а нових випадків захворювань від дикого поліовірусу третього типу не фіксували з часу останнього зареєстрованого випадку в Нігерії в листопаді 2012 року.

Симптоми поліомієліту

Від моменту зараження до появи перших симптомів поліомієліту минає від 2 до 35 діб. Інфікована людина може поширювати вірус одразу після появи симптомів та ще протягом двох тижнів. Проте й ті, хто має безсимптомний перебіг хвороби, так само можуть інфікувати інших.

У частини інфікованих хвороба минає безсимптомно. Приблизно у 25 % випадків інфікування поліо людина впродовж кількох днів має грипоподібні симптоми: лихоманку, втому, нудоту, біль у горлі та животі, головний біль. Проте в частини людей із поліовірусною інфекцією розвиваються інші, більш серйозні, симптоми, які можуть свідчити про ураження поліовірусом головного та спинного мозку:

·             відчуття поколювання в ногах;

·       запалення оболонок спинного або головного мозку (цей симптом має приблизно 1 з 25 людей із поліо);

·  неможливість рухати частинами тіла (повний або частковий параліч);

·        слабкість у руках, ногах або одразу в усіх кінцівках (спостерігається приблизно в 1 з 200 людей із поліовірусною інфекцією).

·       

Уражені хворобою нерви і м’язи не відновлюються.

Параліч — найважчий симптом, пов’язаний із поліомієлітом, оскільки він може призвести до постійної інвалідності та смерті. 2–10 % людей, які страждають паралічем від поліовірусної інфекції, помирають, оскільки вірус вражає дихальні м’язи .Після одужання може розвиватися пост-поліомієлітний синдром: діти, які, здається, повністю вилікувалися, можуть відчувати нові м’язові болі, слабкість або параліч у дорослому віці, через десятки років після первинного захворювання.

       Єдиний спосіб убезпечитися від наслідків хвороби — це вакцинація, оскільки специфічного лікування не існує.

Вакцинація від поліомієліту

Є два типи безпечних та ефективних вакцин від поліо: 

-      Інактивована  поліомієлітна вакцина (ІПВ), яку вводять ін’єкційно,    

-      оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ) — краплі, які крапають у рот.

  Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень дитина має отримати 6 доз вакцини від поліомієліту:

-   у 2 та 4 місяці від народження — інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ) (ін’єкції);

-   у 6 та 18 місяців, а також у 6 та 14 років — оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ) (краплі).

  Шести доз вакцини необхідно і достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту на все життя. Обидві вакцини, ІПВ і ОПВ, формують імунітет до поліомієліту. ІПВ запобігає розвитку клінічних проявів інфекції у разі потрапляння поліовірусу до центральної нервової системи, таким чином захищаючи від паралічу. ОПВ формує імунітет в кишківнику й у такий спосіб захищає від зараження і запобігає передачі вірусу.

У відповідь на виявлення вірусу поліомієліту у 20 дітей на Рівненщині й Закарпатті в Україні в 2021 році ухвалений план реагування на спалах цієї хвороби.  

Ліквідація спалаху буде відбуватись у 2 етапи:

Етап 1. Кампанія щеплення вакциною ІПВ дітей віком до 6 років, які не отримали необхідної кількості доз, відповідно до Національного календаря щеплень. Триватиме з 1 лютого три тижні. Це необхідно для захисту невакцинованих дітей від інфікування.

Етап 2. В межах якого щеплюватимуть вакциною ОПВ усіх дітей віком до 6 років, навіть якщо вони мають усі необхідні щеплення відповідно до Національного календаря.

 Це необхідно для захисту дітей від інфікування та зупинення циркуляції вірусу. Дати проведення будуть оголошені заздалегідь.

Вакцини, які використовують державні й приватні клініки, безпечні, якісні, зареєстровані та дозволені для використання в Україні

Рівень вакцинації від поліо в Україні:

Необхідний показник для формування колективного імунітету — 95 %.

Попри це середній рівень охоплення щепленнями від поліомієліту в Україні ледь перевищує 71 % за необхідних 95 %. Зокрема, три щеплення від поліо у віці до 1 року отримали 73,3% дітей, четверте (у 18 місяців) — 73,5 %. Щеплення у 6 років зробили 72 % дітей, а у 14 років — 68,7%.

Найнижчий рівень охоплення щепленнями в Херсонській — 40,7 %, Івано-Франківській — 42,2 %, Закарпатській — 43,1 %, Запорізькій — 46,2 %, Харківській — 46,5 %, в Одеській та Київській областях — 47,5 %. У Чернівецькій та Львівській — по 48,5 %, у Рівненській — 48,9 %. Найвищий рівень охоплення щепленнями — у м. Київ — 73,5 %.

Що робити в разі, якщо ви підозрюєте у своєї дитини поліо?

Якщо дитина має раптову слабкість або біль у кінцівках, треба негайно повідомити про це вашого сімейного лікаря чи педіатра. Це можуть бути потенційні ознаки поліомієліту.

Чи безпечно вакцинувати від поліо хворих дітей ?

 Дуже важливо забезпечити вакцинацію дітей з хронічними захворюваннями, оскільки вони більш вразливі до інфікування. Справжні протипоказання до щеплення ОПВ – це надзвичайно рідкісне явище. Їх може визначити ваш лікар. Протипоказання на строк більший за два тижні може визначити тільки імунологічна комісія, що зазвичай збирається у районній лікарні або міській / обласній поліклініці.

Шановні батьки!

Для захисту дітей від інфекційних захворювань зробіть їм щеплення відповідно до календаря рутинної імунізації та протягом кампанії додаткової імунізації.

 ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПРОТИ ЗАХВОРЮВАНЬ

Шановні колеги, батьки, учні, у зв’язку з першим випадком коронавірусу в Україні просимо дотримуватися алгоритму дій в освітньому закладі:

• Учасники освітнього процесу із симптомами захворювання, підвищеною температурою тіла – НЕ ДОПУСКАЮТЬСЯ.

• Кожен учитель починає урок з п’ятихвилинки та опитування про самопочуття дітей;

• Класні керівники проводять бесіди стосовно попередження захворювання;

• У класах розміщується інформація про захворювання і його попередження;

• Класні керівники отримують інформацію від батьків про стан дитини та рекомендують при перших ознаках ГРВІ викликати лікаря і залишити дитину вдома;

• При перших ознаках захворюваності під час освітнього процесу – дитина звертається до медичного працівника, де отримує першу допомогу;

У закладі освіти створено безпечне освітнє середовище.

• Заклад забезпечено безконтактним термометром для вимірювання температури учнів;

• Забезпечено вологе прибирання усіх приміщень закладу із дезінфікуючими засобами;

• Протираються дверні ручки класних кабінетів дезінфікуючими засобами протягом навчального дня;

• Усі класні приміщення провітрюються на перервах;

• Обмежено доступ сторонніх осіб до закладу.

Відповідальне ставлення працівників та роботодавців до власного здоров’я та здоров’я оточуючих!

Основна теза: Захворів – сиди вдома.

Не варто ризикувати власним здоров’ям та здоров’ям інших.

У разі погіршення стану – потрібно звернутись до свого сімейного лікаря

Керівнику потрібно забезпечити недопущення перебування на робочому місці працівників з симптомами гострого респіраторного захворювання, підвищеної температури тіла та  особливо осіб, що повернулись з відпустки або з відрядження з країн, в яких були зареєстровані випадки COVID-19.

Діагностика. Як визначити на початкових стадіях коронавірус?

• На початковій стадії коронавірус має такі ж симптоми, що і інші гострі вірусні захворювання. Визначити можуть тільки спеціальні тести.

• Найпоширенішими симптомами є головний біль, кашель, лихоманка та утруднення дихання, в деяких випадках – діарея або кон’юнктивіт.

• Новий штам коронавірусу може викликати тяжку форму пневмонії. В цьому його небезпека.

• Важливо! Вчасне діагностування. Так як за симптоматикою коронавірус нічим не відрізняється від інших вірусних хвороб, то важливо відразу звернутись до лікаря. Якщо ви протягом останні 14 днів повернулись із країни, в якій зафіксовані випадки коронавірусу або ж спілкувались із людиною, яка контактувала із тим, хто прибув до України з країн де зафіксовані випадки коронавірусу – відразу попередьте про це свого сімейного лікаря. Надалі – лікар має алгоритм дій, що робити.

Хто є групою ризику?

• Перебіг хвороби залежить від імунітету людини. Вразливою групою є люди похилого віку та люди із хронічними хворобами і слабким імунітетом, вони більш схильні до розвитку важких захворювань. Також після фіксації випадків коронавірусу вразливою групою є медичні працівники.

• Контактна особа при випадку COVID-19 – особа, яка наразі не має симптомів, але яка контактувала, або ймовірно контактувала із особою, хворою на COVID-19.

Особи, які мали прямий фізичний контакт з хворим на COVID-19

(наприклад, через рукостискання)

• Особи, що мали незахищений прямий контакт із інфекційними виділеннями (наприклад через кашель, торкання використаних паперових хустинок голими руками тощо)

• Особи, які контактували особисто з хворими на COVID-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин

• Особи, які перебували у закритому середовищі (наприклад, аудиторія, кімната для переговорів, зал очікування лікарні тощо) з хворими на COVID-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин

• Пасажири літака, які сиділи на відстані двох місць (у будь-якому напрямку) від хворого на COVID-19, супутники або особи, які надають догляд та члени екіпажу, що обслуговують в тій частині літака, де розміщений індексний випадок[4]

(якщо тяжкість симптомів або пересування хворого вказують на більш велику експозицію, контактними можуть вважатися всі пасажири секції або всі пасажири

Як можна заразитися, Як передається вірус?

• Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.

• Вірус не циркулює у повітрі. Він не здатний переміщатись на далекі відстані. Він є тільки в крапельках, які людина видихає під час кашлю чи чханню. Відстань – це гарантія безпеки. Це фактор переривання епідемічного ланцюга. Тому, заразитись неможливо навіть від інфікованої людини, якщо ви не знаходитесь безпосередньо поруч із інфікованим (нагадуємо, це максимум – 1,5-2 м).

• На поверхнях вірус може жити близько 3 годин. Тому важливо дезінфікувати поверхні, ручки дверей і т.д.

• Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що забруднені виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого.

• Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м.

Як довго вірус живе на поверхнях?

• За попередньою інформацією вірус може виживати на поверхнях лише протягом 3 годин. Прості дезінфікуючі засоби можуть вбити вірус, унеможливлюючи зараження людей.

Рекомендації як убезпечити себе від зараження: 

1. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком.

Миття рук з милом:

• тривалість процедури — 20–40 с;

• вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою;

• обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук;

Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

• спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими);

• антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню);

• тривалість обробки — близько 30 с;

• особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);

• обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами;

• у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;

• контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

1. Уникайте скупчення людей.

2. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.

3. Використовуйте захисну маску:

• обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить);

• якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.

Використовуйте маску правильно:

• вона має покривати ніс і рот;

• вона має щільно прилягати, без відступів по краях;

• заміняйте маску, щойно вона стала вологою;

• не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;

• заміняйте маску щочотири години;

• не використовуйте маску повторно.

Додаткові рекомендації працівникам на об’єктах харчування 

• По термообробці необхідно суворо дотримуватись існуючих вимог до приготування страв.

• Миття посуду повинно проводитись строго по інструкції:

  • видалення залишків їжі.

  • миття щіткою за температури води 50 градусів з миючими засобами.

  • миття з додаванням дез. розчину у іншій ємності (ванні).

  • ополіскування під проточною водою температурою не менше 65 градусів – це також в окремій ємності.

  • просушування на спеціальних полицях.

Список корисних та цікавих ресурсів стосовно теми безпечного онлайн-середовища для здобувачів освіти:

“Створюємо онлайн-простір разом з дітьми”: довідник для батьків та вихователів

Шкідливий контент: як батькам протидіяти його впливу на дитину?